- засунутий
- рідше засу́нений, -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до засунути. || засу́нено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
засунутий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
засунений — див. засунутий … Український тлумачний словник
стреміти — млю/, ми/ш; мн. стремля/ть; недок. 1) тільки 3 ос. Стояти сторчма. || Виглядати звідки небудь (про предмет, засунутий, закладений за що небудь чи під щось). 2) розм. Перебувати де небудь (про чиюсь небажану, надокучливу, недоречну, постійну і т.… … Український тлумачний словник